Gymnocalycium pflanzii VoS 03-059

Gymnocalycium pflanzii VoS 03-059

Bolivia: Santa Cruz, Salinas east 865m

Gymnocalycium pflanzii  VoS 03-059

Gymnocalycium pflanzii  VoS 03-059Gymnocalycium pflanzii VoS 03-059 з колекції Роберта Брандштеттера, Вайндховен-на-Ібсі, Австрія. – A plant from the collection of Robert Brandstätter, Waidhofen an der Ybbs, Austria.

Gymnocalycium monvillei MM 706

Gymnocalycium monvillei MM 706

Argentina: 7km East of Berrotaran, Córdoba, 643m

Gymnocalycium monvillei MM 706

Gymnocalycium monvillei MM 706 з колекції Даріо Зербіні (Фоссано, Італія). – A plant from the collection of Dario Zerbini, Fossano, Italy.

Gymnocalycium bruchii ssp. lafaldense LB 1072

Gymnocalycium bruchii ssp. lafaldense LB 1072

Argentina: 13km East of La Falda, Córdoba, 1220m

Gymnocalycium bruchii subsp. lafaldense LB 1072

Gymnocalycium bruchii subsp. lafaldense LB 1072Gymnocalycium bruchii ssp. lafaldense LB 1072 з колекції Роберта Брандштеттера, Вайндховен-на-Ібсі, Австрія. – A plant from the collection of Robert Brandstätter, Waidhofen an der Ybbs, Austria.

Gymnocalycium bodenbenderianum STO 90-323

Gymnocalycium bodenbenderianum STO 90-323

Argentina: Chepes Viejo to Malanzan, La Rioja, 800m

Gymnocalycium bodenbenderianum STO 90-323

Gymnocalycium bodenbenderianum STO 90-323Gymnocalycium bodenbenderianum STO 90-323 з колекції Роберта Брандштеттера, Вайндховен-на-Ібсі, Австрія. – A plant from the collection of Robert Brandstätter, Waidhofen an der Ybbs, Austria.

Gymnocalycium alboareolatum BKS 90/50/2

Gymnocalycium alboareolatum BKS 90/50/2 *

Argentina: above Villa Sanagasta, La Rioja, 1120m

 

Gymnocalycium alboreolatum BKS 93_50_2

Gymnocalycium alboareolatum BKS 93_50_2 Gymnocalycium alboreolatum BKS 93/50/2 з колекції Роберта Брандштеттера, Вайндховен-на-Ібсі, Австрія. – A plant from the collection of Robert Brandstätter, Waidhofen an der Ybbs, Austria.

 

  • Форма Gymnocalycium alboareolatum, що походить з локаліті поблиз містечка Санагаста, також відома як Gymnocalycium alboareolatum var. ramosum Rausch 1990. Тип: WR 716 b
  • The form of Gymnocalycium alboareolatum found in the vicinity of Villa Sanagasta is also known as Gymnocalycium alboareolatum var. ramosum Rausch 1990. Typus: W. Rausch WR 716 b

 


*

  • Існує думка, що Gymnocalycium alboareolatum Rausch 1985 = Gymnocalycium kieslingii fa. alboareolatum Ferrari 1985. Але, якщо звернути увагу на форму квітки рослин, що відносять до цих таксонів, нам доведеться одразу відокремити їх один від одного, тому що G. kieslingii fa. alboareolatum належить до підроду Gymnocalycium, тоді як квіти G. alboareolatum мають характерні ознаки підроду Scabrosemineum.
  • There is a theory that Gymnocalycium alboareolatum Rausch 1985 = Gymnocalycium kieslingii fa. alboareolatum Ferrari 1985. But if we only take a look at the form of the flowers of the plants which come under these names, we will have to separate these two taxa at once because G. kieslingii fa. alboareolatum belongs to the subgenus Gymnocalycium, while G. alboareolatum has got flowers that are characteristic to the subgenus Scabrosemineum.

Gymnocalycium kuehhasii

Gymnocalycium kuehhasii Neuhuber et R. Sperling 2008

Argentina: region around Villa Maria, Córdoba, 550-600m.

 

Gymnocalycium kuehhasii

Gymnocalycium kuehhasii Gymnocalycium kuehhasii з колекції Аріеля Пінйяля та Едуардо Антоніо Санде (Сан-Мігель, Буенос-Айрес, Аргентина). – Plants from the collection of Ariel Piñal and Eduardo Antonio Sande, San Miguel, Buenos Aires, Argentina.

.

  • Вид названо на честь відомого австрійського дослідника кактусів Франца Кюххаса, який в січні 1993 року першим зібрав зразки нової рослини (тип – KF 93-128/472).
  • The species is named after a well-known Austrian cactus expert Franz Kühhas who collected the first specimen of the newly discovered plant (KF 93-128/472, type locality) in January 1993.

 

 

  • Gymnocalycium kuehhasii ssp. corneuspinum Sperling et Strub 2019
  • Gymnocalycium kuehhasii ssp. incurvatispinum Sperling et Strub 2019

 

Стебло поодиноке, пласке напівкулясте, не діткується, до 40 мм заввишки, до 90 мм в діаметрі. Стрижневий корінь короткий, переважно не міцний, здається прикріпленим. Епідерміс в культурі сіро-зелений до темно-сіро-зеленого, матовий. Апекс дещо втоплений, вкритий колючками. Ребра – 12, прямі, розширюються в основі, розчиняючись в розташованих близько один до одного бугорках, які мають помітні виступи в формі підборіддя, розділені глибокими, пізніше хвилястими, поздовжніми борознами. Ареоли круглі, заглиблені, з великою кількістю білої вовни, відстоять приблизно на 9 мм одна від одної. Колючки (3-) 4-5 (-7), тонкі, іноді дещо сплощені, злегка стирчать або горизонтально прилегають до стебла, світло-рогового кольору, в верхній частині майже білі, без темного кінчика, в основі темніші, з віком чорніють без посіріння. Центральна колючка відсутня. Квітки з’являються на верхівці, не мають запаху, 65-70 мм в довжину, 40-45 мм в діаметрі, від білого до брудно-білого кольору, дзвоноподібні, розкриваються тільки злегка. Зовнішні пелюстки білі зі світло-рожевою або світло-зеленою середньою смугою, частково широкі та світло-сірувато-зеленого кольору близ кінчиків, світло-рожеві біля основи, довжиною в середньому 23,5 мм, шириною 6,5 мм, ланцетоподібні. Внутрішні пелюстки білі, довжиною 19 мм, шириною 5 мм, вузько-ланцетоподібні та загострені. Горловина квітки з товстою стінкою навколоплідника, від світло-рожевого до рожевого кольору, 15 мм заввишки, 9 мм в діаметрі. Довга, вузька нектарна камера від світло-зеленої до білої біля основи, вище – світло-рожева до світло-оранжевого, до 8 мм заввишки, 2-3 мм в діаметрі. Тичинкові нитки довжиною до 6,8 мм, переважно світло-жовті. Єдиний основний ряд довжиною 4 мм, складається з декількох тичинок, пиляки яких опираються на середину рильця або знаходяться безпосередньо під ним, основа ниток світло-зелена до середини, потім біла, основний ряд тичинок чітко відстоїть від 4 (-6) вторинних рядів, які щільно прилягають до внутрішньої частини горловини. Тільки ближче до верхньої частини горловини вторинні ряди сильно вигинаються до центру, утворюючи своїми пиляками щось схоже на дах над рильцем, не торкаючись його. Пиляки довжиною 1,3 мм і шириною 0,6 мм, жовті. Стовпчик світло-зелений, 11 мм довжиною, 1,2 мм в діаметрі, сильно заглиблений в зав’язь, перетинка зав’язі біла й часто загнута до низу. Рильце світло-жовте, довжиною 2,5 мм, 9-11 приймочок завжди розташовані нижче пиляків вторинних рядів. Зав’язь біла, 16,5 мм довжиною, 4 мм в діаметрі. Навколоплідник 22 мм заввишки, 10 мм в діаметрі, виразно конусоподібний, темно-зелений, з легким налітом сірого відтінку. Луска широко напівокругла, не загнута або лише ледь помітно загнута з боків, світло-зелена зі світло-рожевими краями. Плоди в сухому стані близько 23 мм в довжину і до 12 мм в діаметрі, зелені до синювато-зелених, еліпсоїдні до веретеноподібних. Основа плоду конічної форми, плоди розкриваються вертикально, насіння видавлюється з середини. Насіння довжиною 1,15-1,2 мм, до 1,1 мм в діаметрі, рівне до області гілум-мікропіле, або трохи ширше за неї. Теста чорна з явно вираженими округлими утвореннями, злегка вкрита коричневою шкіркою, гілум-мікропілярна область велика, широко-краплеподібна, чітко відокремлена, заглиблена, коричневого кольору (підрід Gymnocalycium).

 

  • DESCRIPTION (first published in Gymnocalycium 21(1): pp. 747-750 (2008))

Body solitary, flat hemispherical, not offsetting, up to 40 mm in height, up to 90 mm in diameter. Tap root short, mostly not strong, appearing attached. Epidermis in cultivation grey-green to dark grey-green, matt. Apex little sunk, armed with spines. Ribs -12, running down straight and getting wider at the bottom, dissolved into protuberances positioned close to one another with markedly protruding chins, separated by deep, later wavy, longitudinal grooves. Areoles round, sunk, with a lot of white wool, about 9 mm apart. Spines (3-) 4-5 (-7), thin, occasionally somewhat flat, slightly protruding or horizontally close to the body, light horn-coloured, apical almost white, without a dark tip, at the base darker, becoming black with age without greying. No central spine. Flowers originating at the apex, not odorous, 65-70 mm in length, 40-45 mm in diameter, white to dirty white, bell-shaped, opening only slightly. Outer petals white with light rose-coloured or light green mid stripe, partly broad and of light greyish green colour dorsally, light rose-coloured at the base, 23.5 mm long as an average, 6.5 mm wide, lanceolate. Inner petals white, 19 mm long, 5 mm wide, narrow lanceolate and pointed. Flower throat with thick pericarpel wall, light rose-coloured to rose-coloured, 15 mm high, 9 mm in diameter. The long, narrow nectar chamber is light green to white at the base, further up light rose-coloured to light orange, up to 8 mm high, 2-3 mm in diameter. Filaments up to 6.8 mm long, mostly light yellow. 1 primary line, 4 mm long, consisting of few stamina whose anthers rest against the middle of the stigma or directly underneath, filament base light green to the middle, then white, primary line with a pronounced distance from the 4 (-6) secondary lines which rest tightly against the inside of the throat. Only towards the upper end of the throat the secondary lines strongly curve to the middle with their anthers forming a roof above the stigma without touching it. Anthers 1.3 mm long and 0.6 mm wide, yellow. Style light green, 11 mm long, 1.2 mm in diameter, protruding far into the ovary, septum to the ovary white and often bent downward. Stigma light yellow, 2.5 mm long, 9-11 lobes always below the anthers of the secondary lines. Ovary white, 16.5 mm long, 4 mm in diameter. Pericarp 22 mm high, 10 mm in diameter, distinctly cone-shaped, dark green, slightly frosted with a grey hue. Scales broadly hemispherical, not or only scarcely discernibly curving down at the sides, light green with light rose-coloured edges. Fruit about 23 mm long in dry state and up to 12 mm in diameter, green to bluish green, ellipsoid to spindle shaped. Base of the fruit conical, fruit dehiscing vertically, the seeds are squeezed out of the fruit. Seed 1.15-1.2 mm long, up to 1.1 mm in diameter, straight towards the HMR or even becoming wider. Testa black with mostly pronounced rounded structures, covered with little brown skin, Hilum-Micropylar-Region (HMR) large, wide drop-shaped, distinctly separated, sunk, brown (subgenus Gymnocalycium).

More details: Schütziana, Vol. 10 (2019) 2